Системи утеплення фасадів

Стійке зростання світових цін на енергоносії суттєво підвищило вимоги до теплоізоляції будівель, здатної забезпечити значну економію на витрату газу або електроенергії.

На етапі будівництва задача утеплення зовнішніх стін може бути вирішена різними способами, наприклад:

• в монолітно-каркасному варіанті будівництва пропонується використання полегшених пористих бетонів - товщина стін з таких матеріалів у 3-4 рази менша за цегляну кладку при однакових теплозберігаючих показниках;
• створення теплоізоляційного внутрішньостінового шару методом колодязної кладки;
• виконання зовнішніх несучих стін з уже готових панелей, наприклад тришарових сендвіч-панелей.

Для комплексного вирішення завдання зовнішнього утеплення фасаду і створення декоративного облицювання стін як нових споруд, так і давно експлуатованих будівель на сьогоднішній день широке застосування отримали технології під назвою «Мокрий фасад» і «Вентильований фасад».

Конструкція такого облицювання фасаду по «мокрій технології» представлена кількома функціональними шарами:

• утеплювач, що із застосуванням вирівнюючої клейової суміші і подальшої дюбельної фіксації кріпиться на зовнішню сторону несучої стіни. Теплоізолятором служать листові матеріали, найчастіше з пінопласту, пінополістиролу, пресованої неорганічної мінеральної вати підвищеної щільності (від 150 кг/м3);
• зміцнюючий шар з клейкої суміші і лугостійкої армуючої сітки;
• фінішне оздоблення з використанням сумішей для штукатурки різного призначення.

Якщо несучі характеристики фундаменту будівлі і його зовнішніх стін дозволяють посилені навантаження, монтують вентильований фасад. Технологічні особливості такої системи передбачають:

• кріплення кронштейнів на зовнішню сторону стіни для подальшого кріплення облицювання;
• дюбельний монтаж утеплювача з хорошою паропроникністю - наприклад, листи базальтової вати або пінополістиролу;
• зовнішня ізоляція утеплювача спеціальною плівкою з вітровим захистом;
• заключний монтаж горизонтальних і вертикальних профілів для кріплення декоративного оздоблення: для цієї мети можуть служити різні листи, наприклад оцинкованого заліза або негорючого пластика, фіброцементні або керамогранітні плити.

Головна відмінність розглянутих систем полягає (в разі «вентильованого фасаду») в установці 2-3 см повітряного прошарку між шаром утеплювача і зовнішніми панелями оздоблення. Вся технологія навісної системи вентфасаду і полягає у створенні умов для провітрювання і природного видалення вологи з шару утеплювача.

Переваги утеплення «мокрого» і «навісного» фасаду в порівнянні з іншими системами утеплення:

• При повному технологічному дотриманні теплоізоляції фасаду є можливість досягти ефективної економії на витрату газу або електроенергії - в 1,5-2 рази.
• Завдяки повній теплоізоляції будівлі всередині приміщення створюється комфортний м'який клімат незалежно від сезону.
• Звукоізоляція фасаду збільшується в рази.
• Додатковий захист будівлі від агресивного впливу навколишнього середовища безпосередньо впливає на термін служби всієї будівлі.
• Зовнішній вигляд фасаду набуває ексклюзивності.
• Істотно знижуються експлуатаційні витрати - без ремонту будинок може прослужити до 25 років.
• Спрощена версія утеплення дозволяє знижувати витрати на облаштування фундаменту.

Існує безліч варіантів виконання декоративного оздоблення з використанням різних складів штукатурки: акриловий склад, мінеральний (цемент), силікатний, силіконовий. Види оздоблення відрізняються і за способом штукатурення: «короїд» (Reibeputs), «шуба» (Rollputz), «баранець» (Kratzputs), використовується штукатурна фарба (Streichputs), керамічна плитка та інші види матеріалів для створення естетичного вигляду фасаду. Готове покриття відрізняється фактурою, що залежить від величини зерна наповнювача, прийомів нанесення штукатурки, використовуваного в роботі інструменту.

Експлуатаційний термін служби різних видів «Мокрих фасадів»:

• Мокрий фасад з пінопласту прослужить близько 15 років, це менше, ніж у аналогічних систем з пінополістиролу і мінеральної вати (до 20-25 років). Причина - в паропроникності утеплювача групи ППС. Вона досить низька, волога, яка потрапляє в пори матеріалу, не виводиться і при замерзанні поступово руйнує утеплювач цього виду.
• Мокрий фасад «Короїд» має термін служби, що залежить від виду штукатурки: у мінеральної - 10 років, у акрилової - 20 років, у силіконових і силікатних - 25 років;
• Мокрий фасад Сeresit на мінваті (маркування WM) прослужить до 25 років, на пінополістиролі (VWS) - 20 років.

Вибір виду системи утеплення пов'язаний з наявністю необхідних бюджетних коштів і з урахуванням конструктивних особливостей будівлі.

Незаперечно: технологія мокрого фасаду фінансово вигідніша за вентильований. В її вартість включені кошти на клейову суміш, конкретний утеплювач і фасадне декоративне оздоблення. А на ціну вентфасаду впливає вид утеплювача, навісної системи і облицювання. Причому останнє в комплексі з системою кріплень - досить дорогі.

За пожежною безпекою обидві системи рівнозначні. Оздоблення по мокрій технології протипожежне вже за своєю суттю. У вентильованого фасаду ця небезпека знижується за рахунок використання негорючих вогнестійких будівельних матеріалів.