Суміші для машинного нанесення

Сучасні будівельні технології стрімко удосконалюються. З одного боку, виробники пропонують майстрам-обробникам все нові різновиди будівельних сумішей для конкретних умов роботи і сумісності матеріалів. З іншого боку, вдосконалюється обладнання для полегшення і прискорення оздоблювальних робіт.

Найбільш трудомісткий процес у проведенні штукатурних робіт - це приготування розчину і рівномірне швидке нанесення його на підготовлену поверхню. Особливо це позначається при великих обсягах робіт. Механізація даних етапів робіт істотно знизила терміни їх проведення, поліпшила якість покриття і скоротила витрати.

Машинним способом спрощуються:

• фасадні оздоблювальні роботи;
• оштукатурювання і шпатлювання стін і стель;
• влаштування стяжок підлог перед нанесенням самовирівнюючихся сумішей;
• створення швидкотверднучої самовирівнюючоїся підлоги перед укладанням плитки, паркету, лінолеуму та інших покриттів, перед влаштуванням епоксидних і поліуретанових підлог, а також в системі «тепла підлога».

Для проведення механізованих робіт використовують різні види апаратів і пристроїв:

• пневматична лопата (у використанні для стін і стелі є різні за формою ковші), що подає розчин під тиском з середньою продуктивністю 60 квадратних метрів на годину;
• пневматичний пістолет - апарат у вигляді короткого стовбура-форсунки, з'єднаного у верхній частині з ємністю для розчину до 5 літрів, а в нижній - зі шлангом для подачі стисненого повітря з функцією регулювання ступеня розбризкування та інтенсивності подачі робочої речовини;
• універсальна автоматизована штукатурна станція - має ємність для надходження води і сухої суміші, пропорції яких програмуються, завдяки цьому видається суміш ідеальної консистенції. Потім за допомогою шланга і спеціальних насадок розчин під певним тиском наносять на поверхню.

Готовий розчин для ручних робіт не завжди підходить для машинного нанесення, в цьому випадку краще використовувати сухі суміші. Деякі виробники вказують на універсальність своєї продукції, тобто можливість використання сумішей як для ручного, так і для автоматизованого нанесення. Інші розробляють спеціальні сухі суміші для механізованих робіт. Різні добавки у вигляді пластифікаторів і модифікаторів значно покращують в'язкість і пластичність готових розчинів, знижують усадку.

Машинне нанесення розчину використовується частіше для стартового вирівнювання поверхні при наявних значних дефектах. Різновид складу штукатурних розчинів і типів основ визначає шар нанесення - від 2 до 30 мм без додаткового армування, а при використанні сталевих або скловолоконних сіток товщина одного шару нанесення може становити до 70 мм.

Будівельні суміші для використання машинного методу нанесення характеризуються порівняно коротким періодом висихання, високими показниками адгезії, хорошими звуко- і теплоізоляційними показниками, а також відмінним рівнем паропроникності.

У лінійках популярних брендів представлені цементні, вапняні, гіпсові, силіконові, силікатні та полімерні штукатурні матеріали.

Для механізованого нанесення зазвичай застосовують:

• цементно-піщані та цементно-вапняні суміші;
• гіпсові склади.

Цементні склади: в'яжучий матеріал - цемент, мінеральна складова - крупнозернистий пісок, для пластичності розчину - незначні добавки вапна. Доповнюються суміші пластифікуючими, водоредукуючими, стабілізуючими присадками. Дозволяють ліквідувати значні поверхневі вади. Створюють найміцніше і довговічне покриття. Використовуються широко і для внутрішніх робіт, в тому числі в приміщеннях з підвищеною вологістю, і для зовнішніх. Добре зарекомендували себе для обробки передбачуваних місць великих перепадів температур, наприклад, внутрішніх укосів, неопалюваних приміщень. З мінусів: додаткове навантаження на фундамент, довго сохнуть, мають погану адгезію до гладкої бетонної основи. Економічно - одні з найвигідніших варіантів.

Гіпсові склади: на основі гіпсу (алебастру) в поєднанні з модифікованими водорозчинними полімерами та мінеральними добавками для збільшення часу схоплювання розчину. Вони застосовуються виключно для внутрішніх робіт в сухих приміщеннях. Дозволяють створювати рівну за фактурою поверхню білого кольору з глянцевим блиском при нанесенні на пінобетон, цемент, стики гіпсокартону та ін. Характеризуються недостатньою вологостійкістю та зниженою міцністю. З цінних якостей: висока еластичність розчину; менший ніж у цементних розчинів час висихання і набору міцності; повна відсутність усадки. Використовуються під шпалери, але не під плитку у ролі фінішного покриття.

Поради фахівців з використання машинних сумішей:

• При використанні гіпсового розчину рекомендується працювати як мінімум в парі. Швидке схоплювання цього матеріалу передбачає узгодженість дій в нанесенні розчину і одночасному вирівнюванні шару.
• Для фасадів краща штукатурка на основі цементу або акрилу.
• Для внутрішніх робіт необхідні гіпсові склади, причому тільки в сухих приміщеннях. Для вологих (наприклад кухонь і ванн) рекомендуються суміші, виготовлені на основі акрилових смол або у складі з полімерними добавками.
• Також машинним обладнанням краще наносити декоративні штукатурки. При цьому воно повинно мати в комплекті насадки з широкими соплами.
• Ідеальні умови для проведення робіт: 20 градусів тепла і 60% вологості повітря.

Використання сумішей для машинного нанесення