Мансардні вікна

З легкої руки французького архітектора XVII століття Франсуа Мансара ідея використання горищного простору для житла чи господарських потреб отримала широку популярність і активно використовувалася всі ці століття як варіант житла для малозабезпечених. Мансарда - таку назву отримало це приміщення під скатним переломленим дахом - ще й давала матеріальну вигоду домовласникові, так як міська влада з горищного поверху податок не брала. Можливість архітектурно урізноманітнити як палацові і замкові комплекси, так і рядові будівлі, не перекривала головний недолік такого житла - наявність слухових вікон, застосовуваних у практиці будівництва того часу, що не дають повноцінного освітлення.

Другий сплеск активного мансардного благоустрою був обумовлений гострою нестачею житла в післявоєнній Європі, особливо з практичним застосуванням ідеї оснащення мансард вікнами, що врізаються в площину ската даху. Вікно, що має таку конструктивну особливість, отримало назву мансардне. Проблема освітленості і вентиляції була вирішена, причому без дорогих змін в конструкції покрівлі.

Мансардне вікно витримує аналогічні з дахом будівлі в цілому експлуатаційні навантаження. Маючи подібний функціонал, такі вікна можуть відрізнятися конструкцією і формою, дизайном і матеріалом виконання, способом монтажу.

За способом орієнтації на даху мансардні вікна можна розділити на:

• Похилі. Для зменшення тепловтрат вбудовуються безпосередньо в площину скатної покрівлі з нахилом 15-90 градусів. Для герметичності стиків потрібні наличники, які підходять під кут нахилу. Найбільш часто застосовуються.
• Вертикальні. Для їх установки потрібна спеціальна виносна надбудова. Також вони вбудовуються в торцеві стіни. Такі вікна вимагають установки скатів над прорізом для захисту від опадів. Більш складний монтаж. Зменшено освітленість.
• Вікна для плоских дахів. Вони отримали назву зенітних вікон. Їх верхній шар має підвищену ударостійкість. Для цих цілей використовують потовщене загартоване скло або полікарбонат. Максимальна освітленість.

Особливості конструкції мансардних вікон обмежують їх в розмірах - зазвичай за площею вікно не перевищує 1,4 кв.м. При необхідності більшої площі скління використовуються комбіновані багатовіконні проекти. Можливе об'єднання в одну конструкцію звичайного вертикально встановленого вікна і похилого мансардного. Незвично виглядає вікно-балкон. Оригінально - трикутні і напівкруглі надставки. Також за освітленість при необхідності відповідає світлове тунельне вікно, якщо над мансардою є ще горищне приміщення.

Матеріал, що використовується при виготовленні склопакета:

• пластик (ПВХ профіль) - найбільш поширений. Пожежобезпечний і практичний. Рекомендований для приміщень з підвищеною вологістю;
• алюмінієвий сплав (з магнієм і кремнієм) - легкий, стійкий до корозії, довговічний матеріал;
• дерево (з клеєного бруса) - найбільш екологічний і естетичний варіант.

Важливий критерій вибору - тип відкривання вікна:

• класичні розпашні стулки, але з газовим амортизатором для перешкоди різкому зачиненню;
• підйомні стулки - для вікон на значній висоті;
• стулки, що обертаються на 180 градусів і фіксуються в різних положеннях;
• стулки зі зміщеною віссю повороту (з верхньою, піднесеною, центральною, бічною, з двома осями повороту), що дозволяє збільшити корисну площу скління.

Автоматизація торкнулася і цих конструкцій. Тепер в моду входять "розумні вікна" з дистанційним управлінням. Замість плоских вікон новинкою виконання стало дуговое вікно, що чудово вписується в арочний і склепінчастий дах.